Золочів’ян каратимуть “гривнею”
Золочів’ян каратимуть за порушення Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та Правил благоустрою міста. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Золочева Ігор Гриньків.
Зокрема він закликав громаду: ” Дорогі золочівці! Щороку ми говоримо про шкідливість спалювання сухого листя, нарікаємо на погіршення стану здоров’я рідних і близьких, щороку в цей час збільшується кількість дітей котрі потрапляють до лікарні з кашлями, алергічними проявами… І щороку продовжуємо палити. Розумію, що по-доброму не завжди виходить. Громадське формування “Міська варта” розпочинає рейди з метою виявлення паліїв. І цього разу це е будуть попередження і роз’яснювальна робота. На цей раз будемо карати. Так, як це пише закон – штрафами. Будемо фотографувати паліїв і виставляти в соцмережі, щоб громада знала своїх “героїв””.
Схоже терпець має властивість “уриватись” у всіх людей.
Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають. Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини.
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами.
Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 адміністративного кодексу України. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.
Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це в свою чергу може призвести до пожежі. Єдиний сьогодні спосіб знизити кількість трав’яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення санітарно-екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.
Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо яку небезпеку становить спалювання листя.
З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто випалювати суху траву, бур’ян при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових територіях, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду екології, здоров’ю собі та оточуючим, своїм нащадкам.
