Як освіта філолога допомогла реалізувати свої мрії та досягнути висот: історія успіху сім’ї Проказюк
День філолога – це не тільки свято тих, для кого філологія є покликанням, професією, родом діяльності, але й для всіх, хто плекає слово, любить читання, цінує літературу.
Сьогодні ми розповімо вам історію двох, для яких професія філолога стала поштовхом та прекрасною базою у досягненні професійних висот. Це сім’я Проказюк – брат і сестра, що будують військову кар’єру у Навчальний центрі НГУ.
Ще з дитинства вони мали хороший приклад для наслідування, адже батько Анатолій Проказюк офіцер, який все життя присвятив роботі із особовим складом. Мама Лариса, маючи освіту філолога, займалася із дітьми інтелектуальним розвитком. З дня у день вкладаючи у них зерна знань та любов до рідної мови, можливо, це і стало початком великого бажання обох дітей навчатися на гуманітарному факультеті Національна академія Національної гвардії України.
Лейтенант Михайло Проказюк займає посаду начальника групи інформації та комунікації. Окрім військового вишколу та дисципліни Михайло щоденно послуговується своїми знаннями філології, які за його словами своєю працею та стараннями вклала йому мама.
«Пам’ятаю час, коли я готувався до ЗНО. Для мене було важливо здати на високий бал українську мову, не лише тому, що це пріоритетний предмет для вступу на факультет який я обрав, а також це виклик самому собі – як ти знаєш рідну мову. Моя мама допомагала мені у цьому, окрім тестів ми робили багато додаткових завдань. І коли я вступав у НАНГУ, знання, які я отримав тоді мені стали в нагоді, ними я послуговуюся і до тепер»,- розповів Михайло.
Лейтенант Тетяна Проказюк наразі займає посаду офіцера відділення міжнародного співробітництва. Тетяна поділилася з нами особливостями роботи за напрямком та важливістю спеціальності філологія, а також зауважила, що знання, які вона отримала під час занять із мамою та під час навчання стали неоціненним скарбом для реалізації задуманих планів.
«Із самого дитинства мама та бабуся прищеплювали мені любов до української писемності. Можна сказати, що філологія стала частиною мене, я завжди брала участь у творчих конкурсах, а також любила декламувати вірші не лише українських творців, а також свої. Мабуть, саме це надихнуло мене до вибору вступу на гуманітарний факультет у НАНГУ. Звісно, на мене також вплинули події, що відбувалися в нашій державі. Зерна, що були просіяні в дитинстві – проросли під впливом соціального оточення. Я вважаю, що професія філолога – це мій правильний вибір, адже на гуманітарному факультеті я отримала все, чого хотіла. Я отримала змогу покращити свої знання з української мови, а також я вивчала англійську та французьку. Тож я можу сказати, що моя професія філолога стала підґрунтям моєї реалізація», – поділилася Тетяна.
Сім’я Проказюк – це ще один приклад того, як професія філолога може стати кроком до здійснення мрії. Звісно, це лише перші кроки до досягнення висот, але якщо ставити перед собою мету та впевнено до неї йти, то будь–які перешкоди можуть стати поштовхом до її здійснення.
З Днем Філолога всіх тих прекрасних людей, що точно знають, де ставити коми і як правильно вимовляти: «Налийте мені латте». Тих самих, що розкажуть нам, якого роду «кава»… і, звичайно ж, тих, хто нагадає про правильність наголосу, коли кажеш: «Вона мені зателефонує».
Аліна СОЛОНЕНКО
