Чим небезпечна бронхіальна астма?

Бронхіальна астма – це патологічний стан дихальних шляхів запального характеру, що супроводжується обструктивним синдромом. Сама назва в повній мірі відображає властиву йому симптоматику. У перекладі з давньогрецької “астма” означає “задишка” або “ускладнене дихання”.

Зовні бронхіальна астма проявляється епізодичними ознаками задухи різної часової тривалості, що загострюються під впливом зовнішніх подразників. Залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання підбирається тривале комплексне лікування, здатне лікувати хронічні напади частково або повністю.

Захворювання характеризується:

• утрудненим диханням з ускладненим видихом;
• відчуттям важкості в області грудної клітини;
• задишкою, наростаючою при фізичному навантаженні;
• нападоподібним кашлем з прозорими виділеннями мокротиння;
• нападами чхання;
• хрипами з присвистом на вдиху;
• висипаннями кропив’янки.

Навіть якщо симптоматика хвороби носить епізодичний характер і присутня лише частково, варто пройти медичне обстеження.

 Це необхідно, щоб уникнути переходу захворювання в хронічну форму з розвитком незворотних наслідків бронхіальної астми.

Основними симптомами бронхіальної астми виступають:

• загальна слабкість;
• прискорений пульс (під час спазму від 90 до 130 ударів/ хв);
• хворобливість нижньої частини грудини (під час затяжного нападу);
• виражена обструкція (неможливість зробити вдих).

Симптоми бронхіальної астми мають властивість посилюватися в ранковий і вечірній час, а також можуть посилюватися при тяжкому перебігу захворювання.

Діагностика

Щоб диференціювати бронхіальну астму від інших захворювань зі схожою симптоматикою і визначити форму її перебігу, необхідний комплексний аналіз клінічної картини. До заходів з діагностики бронхіальної астми належать:

• оцінка анамнезу з урахуванням віку і характеру нападів кашлю ;
• вислуховування і вистукування хрипів в легенях (аускультація і перкусія, ефективні тільки при хронічному перебігу бронхіальної астми);
• спірометрія (вимір обсягів і швидкості повітря, що вдихається та видихається, за допомогою спеціального приладу);
• лабораторні дослідження крові (загальний і біохімічний аналіз на виявлення алергенспецифічних IgE);
• аналіз мокротиння (на виявлення концентрації еозинофілів (EOS));
• рентгенографія грудної клітки (призначають при наявності інших захворювань дихальних шляхів);

Тільки після виконання всіх діагностичних процедур лікар призначає адекватне лікування бронхіальної астми.

Лікування

Під лікуванням бронхіальної астми слід розуміти курсову терапію, що включає:

• прийом бронхолітичних та інгаляційних препаратів (підбираються індивідуально);
• інгаляції з медикаментами за допомогою небулайзера;
• інфузії та ін’єкції протизапальних препаратів;
• масаж грудної клітки;
• ЛФК.

Комплекс заходів допоможе усунути симптоми й значно підвищити рівень життя пацієнта.

Виконання цих нескладних заходів допоможе попередити можливі ускладнення.

Профілактика

Профілактика бронхіальної астми передбачає:

• щоденні прогулянки на свіжому повітрі (не менше ніж 2 години на день);
• виключення контактів з алергенами;
• попередження хронічних інфекційних патологій дихальної системи;
• вживання гіпоалергенних продуктів;
• при неможливості виключити дію алергену, прийом антигістамінних препаратів за призначенням лікаря;
• відмову від куріння;
• заняття ЛФК (за показаннями) і спортом;

Нагадуємо, що самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

При перших проявах захворювання необхідно звернутися до лікаря. І пам’ятайте, що нехтування хворобою може призвести до тяжкого перебігу хвороби та виникнення ускладнень.

Кондратова Яна Юріївна лікар -терапевт